20 лютого Україна відзначає третю річницю розстрілу Майдану, День Пам’яті
Небесної Сотні, пам’яті найкращих синів і дочок України, які віддали заради
перемоги Революції Гідності найдорожче – своє життя.
Річниця розстрілу Майдану є для України нагадуванням
про одну з найтрагічніших подій сучасної історії країни.
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду — сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду — сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Їх назвали
Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях
Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом
– джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити
і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням
серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом,
аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес…
Усі герої Небесної Сотні були простими людьми - не депутатами, не політиками, не начальниками. У вирішальний час вони не змогли байдуже сидіти біля телевізора і просто дивитися на те, що коїться на вулицях столиці. Вони не думали про те, що можуть загинути. Вони лише знали, що так як є - так далі бути в Україні не може.
Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в "Чорний четвер". Мітинг під Радою перейшов у запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. Людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились у голову та шию. Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали "Небесною Сотнею".
Давня лемківська пісня "Пливе кача по тисині" у виконанні гурту "Піккардійська терція" стала тугою, смутком, ніби офіційним жалобним Гімном України. Під цей пісенний щем, його багатоголосся, тисячі українців прощалися з "Героями Небесної Сотні", і тепер цей твір повів наш народ у пам'ять про тих, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу.
День пам'яті Героїв Небесної Сотні вшанували сьогодні в бібліотеці-філії №3 Стрийської МЦБС.
Бібліотечні працівники спільно з учнями 11-х класів СЗШ №3 провели патріотичний діалог "Небесна Сотня - Герої нашого часу".
Разом з учнями відновили хронологію подій, що відбувалися на Майдані Незалежності в Києві, згадали поіменно всіх Героїв Небесної Сотні, спільно виконали Державний Гімн України та хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих. Лунали патріотичні вірші та пісні у виконанні учнів 11- В класу (класний кер. Вовк Н.Л.): Трач Ілони, Сенько Анастасії, Прадід Юлії, Горін Світлани, Марків Віталія, Малай Андрія, Чорнописької Ірини, Дуди Софії, Сікори Ярини.
Ведучими заходу були Гнат Іванна (11-В клас) та Лозяк Анна ( 11- А клас, кл. кер. Оприщенко М.М.)
На заході була представлена книга Марка Рудневича «Я з Небесної Сотні» – повість про три вирішальні
доби на Майдані, яка зацікавила учасників заходу.
В бібліотеці оформлено постійно діючий патріотичний куток "Україна понад усе!", присвячений пам'яті Героїв Небесної Сотні - стриян: Андрія Корчака, Юрія Дяковського та Павла Коваля.
Гідність, відданість та патріотизм полеглих Героїв Небесної Сотні сьогодні засяяли новими гранями, стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття.