Присвячується другій річниці Майдану

Україна не раз підіймалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

22 листопада 2013 року заява влади призупинити підготовку до підписання угоди про Євроінтеграцію сколихнула народ України.

30 листопада у Києві на Майдан вийшли сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї акції. Злочинна влада вчинила замах на мирний протест і на декларовані цими молодими людьми загальноєвропейські цінності. Десятки протестувальників були по звірячому побиті спецпідрозділами міліції і у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні.

До нас прийшла війна...
Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.
На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні.
Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу.

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін:

Спереду – сотник ,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

30 листопада в бібліотеці-філії №3 був проведений марафон - визнання "Майдан у кожнім нашім серці", присвячений 2-й річниці Майдану та воїнам, які воюють, воювали і полягли на Сході України захищаючи рідну землю.

Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту.

Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія.

На захід були запрошені гості:

Володимир Лоїш - депутат Стрийської міської ради, учасник Майдану, учасник АТО.

Василь Здирко - учасник Майдану, учасник АТО.

Ігор Брик - співучасник заходу, голова громадської організації "Правда. Віра. Перемога", член штабу національного спротиву диктатурі , модератор Стрийського майдану, учасник Майдану у Києві, один з ініціаторів створення ініціативної групи у Стрию, що збирала людей на віче.

Ірина Поліщук - юрист, голова громадської Ради при Стрийській РДА, активістка Майдану.

Михайло Золотуха - відомий Стрийський композитор,співак, музикант, педагог та поет , активіст Стрийського майдану.

Тарас Лісевич - учасник Майдану. Працював лікарем на Майдані у Києві, рятував життя пораненим.

Кожний із запрошених мав нагоду виступити, поділитися своєю точкою зору про події, що відбулися і відбуваються в Україні.

Особливу увагу привернула збірка пісень Михайла Золотухи "Мамо, я повернусь весною...", присвячена героям Небесної сотні, в якій вірші відомих Стрийських поетів покладено на музику. На сьогоднішній день це уже восьма збірка пісень автора . Його мелодії народжуються з любові до рідного слова, а справжня патріотична поезія знаходить музичний відгук в душі музиканта, який дуже вболіває за долю свого народу. Пан Михайло виконав під гітару декілька пісень з цієї збірки і для учасників бібліотечного дійства.

В залі стояла тиша. Уважно вслухаючись у слова виступаючих, на очі наверталися сльози, відчувалася спокійна, дещо сумна атмосфера.

На завершення невмирущу пам'ять про загиблих героїв Небесного війська вшанували хвилиною мовчання...

Нехай пам’ятають про наших героїв,

що за волю поклали безцінне життя,

що творили історію, наше минуле,

у яке вже нема вороття.

Тисячі людей ідуть сьогодні на Майдан віддати шану Героям Небесної Сотні, запалюють свічки і ставлять квіти. Здається, що всі квіти Землі перенеслись на Майдан. Оживає Майдан – оживає Україна.

Тоді, коли кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе його у своїй дорозі. Патріотизм кожного із нас, любов до ближнього і до країни повели б державу вперед.

Слава Україні! Героям слава!