До уваги користувачів бібліотеки!

   Літо добігає кінця: закінчується  час відпусток, мандрівок та нових знайомств. Але навіть якщо Ви ще у відпустці та нікуди не збираєтесь вирушати і хочете просто полежати на дивані чи посидіти у кріслі, споглядаючи вулицю та людей, книжка може стати Вашим найкращим компаньйоном.

   Фонди нашої  бібліотеки поповнились  новими цікавими виданнями. То ж не баріться, а поспішайте до нас!!! Книги чекають на Вас!

Ця книжка - виключно чоловіча п'єса з використанням характерної військової риторики, написана відомим українським співаком Андрієм Кузьменком (Кузьми), лідером групи "Скрябін". Книга "Я, Паштєт і Армія" - розповідь про армійського друга Кузьми Паштєта (Сергія Павлова), який потрапив в армію із-за проблем з деканом в університеті, де Сергій був кандидатом біологічних наук. Книга проникнута армійськими буднями та гумором, який піднімає настрій кожному.

Це — літературний дебют відомого українського співака Андрія Кузьменка (Кузьми), лідера групи «Скрябін». До збірки увійшли дві повісті, а також тексти відомих пісень групи. Перша повість — «Я, "Побєда" і Берлін» — проникнута яскравим почуттям гумору, веселим настроєм і, напевне, розсмішить навіть дуже серйозних читачів. Події відбуваються навколо старого і пошарпаного автомобіля марки «Побєда». на якому Андрій зі своїм другом Бардом подорожують до столиці Німеччини. Друга повість — «Місто, в якому не ходять гроші» — зовсім інша за жанром. Це невесела історія про дівчину Алісу, яка через збіг обставин опинилася в жахливому місті, де панують людиноненависництво, нечувана жорстокість і нелюдські порядки, — місті, з якого немає дороги назад…

Це особлива книга. Починаючи з жанру: не роман, не повість, не збірка оповідок – радше вправна реанімація найдавніших різновидів письма – сповіді, одкровення, притчі. Книгу цю можна читати з будь-якого місця, гортаючи сторінки як уперед, так і назад. Повертаючись і перечитуючи. І щоразу знаходячи щось сокровенне й нове. Бо всі ми голодні любов’ю. Нестачею її для себе і невмінням дати її іншим. А книга, либонь, і є тим хлібом, що почасти цей голод тамує.

Час, наданий кожній людині, не безкінечний. І все треба робити вчасно. Вероніка вирішила померти. Проте її вдалося врятувати, і дівчина опинилася у психіатричній клініці. Тут вона дізналася, що жити їй лишилося кілька днів. І дівчина зненацька відчула, що бажає жити!
Жити і кохати, радіти кожній миті, що має і сенс, і радість, і натхнення. Це її вибір. Лише тепер Вероніка навчилася цінувати кожну хвилину життя і насолоджуватися ним...

Як зазначає сама авторка, «Оленіада» писалася «трьома заходами». Перші пару розділів написано ще в 2002-му, але книжку закінчено не було, адже настав 2004 рік. І вигадана країна «Лапландія», про яку в ній йдеться, в один день перетворилася на велику країну. 3 великим майбутнім. 3 людьми, котрі за мить розпрямилися і пішли вперед... Йшли, йшли, йшли... Озирнулися і здивувалися: ті, хто послав їх уперед, - з тими, хто тягнув назад. Довелося вийняти з шухляди недописане і дописати - в 2006 році. І назвати те все «комедією абсурду».



Саме такі книги та багато інших цікавинок чекають на Вас у нашій бібліотеці!!! Завітайте!!!